Категорії «Новини судової практики»

Єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. уд зазначає, що доводи представника відповідача про те, що в архівній довідці Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 05.12.2017 № 7588/21-04-01, отриманій на запит обєднаного управління Пенсійного фонду України, та на яку, як на підставу відмови у призначенні пенсії, спирається зазначене управління, зазначено інші дні роботи в зоні відчуження, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії громадянину, оскільки він не є особою, відповідальною за збереження необхідних документів військової частини відповідними органами. Згідно з чинним законодавством відповідальність за незбереження документації на підприємстві, установі, організації, у даному випадку у військовій частині 55064, у складі якої приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не може бути покладена на Позивачв, і він не повинен нести негативні наслідки незбереження таких документів у вигляді відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах. Вищевказана довідка Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України не скасовує архівну довідку від 12.03.1993 року № 24/7809, видану управлінням хімічних військ ПрикВО. Жодним нормативним документом на сьогодні не встановлено перевагу однієї довідки над іншою.

Читати далі

акти звірки взаємних розрахунків є належними доказами наявності у відповідача боргу перед позивачем за договорами та доказами визнання відповідачем свого боргу, оскільки були підписані зі сторони відповідача уповноваженою особою, доказів відсутності повноважень у головного бухгалтера підприємства, яка підписала акти звірки від імені відповідача, відповідач не надав, акти містять печатки відокремленого підрозділу відповідача та не є єдиними доказами у справі, якими підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості. Також суд прийняв до уваги те, що відповідач не посилався в суді першої інстанції на обставину підписання актів неуповноваженою особою.
акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб’єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб’єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб’єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Читати далі

Судами встановлено, що згідно з рішенням Господарського суду, яке набрало законної сили, виконавчий напис щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за кредитним договором на користь Банку, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Тобто правові підстави набуття відповідачем грошових коштів на виконання зазначеного виконавчого напису відсутні.
А отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти відсутня. Суд касаційної інстанції
погоджується з правильним висновком місцевого господарського суду про наявність
правових підстав для задоволення позову у цій справі на підстав ст. 1212 ЦК України

Читати далі

Ухвалою міського суду від 30 вересня 2015 року  за клопотанням відділу ДВС міського УЮ затверджено мирову угоду на стадії виконання рішення про стягнення грошових коштів з боржника Особа2 на користь Стягувача. Рішенням суду про затвердження мирової угоди встановлено факт наявності заборгованості боржника перед стягувачем за договором позики. Мировою угодою сторони врегулювали повернення всієї суми боргу …

Читати далі

Під час здійснення розгляду справи в суді першої інстанції, до матеріалів справи судом було залучено заперечення Відповідача-2 проти позову, в якому зазначено, що всупереч вимогам частини 2 статті 36 ГПК України  надана Прокурором до матеріалів справи копія договору є неналежним доказом. Про наведене було вказано Відповідачем-1 також і в апеляційній скарзі. Однак, місцевий господарський суд на …

Читати далі

Згідно з ч2ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

ВС відзначає, що аналіз  ст. 197 СК України  надає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.

Встановлення позивачу з вересня 2016 р. терміном на один рік ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням, за якою він залишається працездатним, не є належним доказом захворювання на тяжку хворобу та підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами у розумінні ч. 2 ст. 197 СК України. Не надано позивачем і доказів щодо понесених ним витрат на лікування у зв’язку з встановленим діагнозом.

Читати далі

ВС зазначив, що, виходячи з тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування батьками своїми обов’язками.

Читати далі

Учасник ТОВ (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про  визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ, оформлених протоколами від 22 серпня 2014 року та від 31 березня 2016 року. Позов мотивовано неповідомленням  позивача про  проведення  загальних  зборів учасників  товариства,  у  зв’язку  з  чим  було  порушено  його  право  на  участь в управлінні справами товариства. Please follow and …

Читати далі

справа № 521/17982/16-ц провадження № 61-37921св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ВСТАНОВИВ: ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Please follow and like us:

Читати далі

Особа  звернулась   до  суду   з   позовом  про   скасування  заповіту  в  інтересах малолітньої дитини. Позивач  зазначала,  що  її  (померлий нині)  був  одружений, однак   розлучився.   Від  першого   шлюбу   залишилась   дочка,  яка  на  момент пред’явлення   позову   була   неповнолітньою.  У   подальшому  син  проживав  у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем та усиновив її дитину. Після  смерті   сина   позивач   звернулась  до  …

Читати далі