Збільшення розміру ≠ кількості позовних вимог


Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №  922/404/19 постановою від 09 липня 2020 року визначив – під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Короткий зміст Постанови:

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу .

Відповідач за своєю суттю є особою, яка за позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання її прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках, й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві, тобто між позивачем та відповідачем має існувати правовий зв`язок щодо предмету позову, обумовлений певними господарськими правовідносинами.

Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) – на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №    925/186/19).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за змістом позовної заяви в первинній редакції, позивач просив суд розірвати договір відступлення права вимоги.

Після збільшення позовних вимог позивач доповнив позов двома вимогами такого змісту:

– здійснити тлумачення змісту договору дарування акцій

– визнати станом право власності за договором дарування акцій.

Судом встановлено, що підставою позову в частині розірвання договору відступлення права вимоги є нездійснення новим кредитором оплати за відступлене первісним кредитором право вимоги. Доказами, якими позивач обґрунтовує позов в первісній редакції, є сам договір відступлення права вимоги, відсутність підписаного між позивачем та відповідачем акту приймання-передачі, а також додаткова угода №1 до договору відступлення права вимоги від і угода про зміну сторони в договорі про відступлення права вимоги.

Підставами позову у частині збільшення розміру позовних вимог (про тлумачення змісту договору дарування іменних акцій у кількості  та про визнання за позивачем права власності на дані акції, які знаходяться в залежності між собою як основна та похідна позовні вимоги) є укладення між договору дарування іменних акцій та наявність у змісті даного договору в контексті норм законодавства неясностей та суперечностей щодо моменту переходу права власності на іменні акції, які є предметом договору, від дарувальника до обдарованої особи. Доказами, якими позивач обґрунтовує позов у збільшеній частині є договір дарування від 07.09.2006, договір дарування від 18.11.2006, договір дарування від 19.12.2006, статут, сертифікати іменних акцій серії, протоколи загальних зборів, протокол установчих зборів, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо, розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції позовні вимоги у збільшеній його частині жодним чином не пов`язані, ані з предметом, ані з підставами позову в первісній редакції. При цьому заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві  при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.  

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, не є похідними від вимог позову в первісній редакції, оскільки задоволення позову щодо тлумачення договору дарування  іменних акцій та визнання права власності на дані акції за позивачем жодним чином не залежить від задоволення вимоги про розірвання договору уступки права вимоги.

детальніше:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/90388304

Please follow and like us:

Перспективи контролю над тов на законодавчому рівні

16.06.2020 Верховна Рада України ухвалила у першому читанні  законопроект № 2493 про акціонерні товариства, яким запроваджуються:

— проведення загальних зборів акціонерного товариства із застосуванням електронного голосування;
— запровадження вимог до корпоративного управління професійних учасників фондового ринку;
— удосконалення питання відповідальності посадових осіб АТ шляхом запровадження механізму відшкодування ними збитків, встановлення нових обмеженнь щодо зайняття посад в акціонерному товаристві та умов дострокового припинення повноважень посадових осіб АТ у разі спричинення ними  збитків  товариству

Не менш цікавими є норми щодо запровадження  механізму обліку часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів – поки що – за рішенням учасників/засновників.

Але, маємо розуміти, що це – другий крок встановлення засобів контролю  (перший – сумнозвісна реєстрація бенефіціарів, яка шкутильгає  на обидві ноги) над такою, поки що зручною (для учасників) організаційно-правовою формою, як товариство з обмеженою відповідальністю.  

Наступний очікуваний крок – редагування цієї норми (((( та виключення «за рішенням учасників/засновників» та запровадження таким шляхом тотального контролю – «механізму обліку часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю».

В першому читанні маємо таке формулювання «Облікова система часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі – облікова система часток) – сукупність інформації, записів про частки товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (вид, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках власників таких часток; інформації про товариство; про власників часток; про обмеження прав власників; про осіб, уповноважених власниками (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо часток); інша передбачена законодавством інформація.

Вимоги до переліку документів, що подаються товариством Центральному депозитарію, встановлюються Комісією.

 Факт набуття і припинення прав на частки, обмеження прав на частки фіксуються в обліковій системі часток. У обліковій системі часток.

Вимоги до інформації, яка вноситься до облікової системи часток, встановлюються Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією.»

«Облік часток товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі – товариство) здійснюється Центральним депозитарієм в порядку, встановленому законодавством, у разі прийняття засновниками або учасниками товариства відповідного рішення…»

Добре це чи ні – напряму залежатиме і від самих «механізмів», розробку яких покладено на Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Центральний депозитарій. Тому, виходячи з практики – сподіватись на прості та зручні системи обліку та вимоги для допуску Товариств з метою обліку часток не приходиться.

Із позитивного – запровадження «ескроу» рахунків – які значно мінімізують ризики зміни учасників  ТОВ.

Please follow and like us:

При Генеральному штабі  ЗС України створено Раду резервістів Збройних Сил України

Прес-служба КМУ ровідомила про створення при Генеральному штабі  ЗС України Ради резервістів    Збройних  Сил  України на  яку  буде  покладено  забезпечення оранізації  взаємодії між  резервістами та  керівництвом Генерального штабу, у т.ч. надання допомоги  з  організації  підготовки  оперативного  резерву  Збройних Сил України.  Метою  нового  органу  також  є  покращення  рівня  проведення  учбових зборів. Продовжити читання

Please follow and like us:

Визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири

Суд апеляційної  інстанції ( позицію   якого  підтримав суд   касаційної   інстанції) визначив, що   у  випадку  вирішення позову  про  визнання  недійсним  договору купівлі – продажу  з   тих   підстав,  що   насправді  покупцем   є  інша  особа,  ніж визначено в  договорі, та  суд  встановить,  що  фактично  майно  було придбано  за кошти  третьої  особи  і  для  цієї   третьої   особи, та  що  інших   підстав   для визнання  цієї  угоди  недійсною  немає,  спірний  договір  визнається  недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір. Продовжити читання

Please follow and like us: