Обов’язки батьків щодо утримання дітей визначено Сімейним кодексом України. у т.ч. в частині сплати аліментів, участі у вихованні дитини тощо.
Проте часто стикаєшся у житті з позицією платника аліментів – не плачу, бо вона витрачає кошти на себе.
Питання контролю цільового використання грошових коштів сплачених на утримання дитини (аліментів) законодавець врегулював ч. 1 ст. 186 СК України, зокрема відзначив, що за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів,та у разі встановлення нецільового витрачання аліментів (частина 2 ст. 186) платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
У справі № 759/9476/17 батько, як платник аліментів, звернувся до суду з позовними вимогами про встановлення факту факт нецільового використання аліментів матір’ю дитини, зобов’язання матері дитини у термін 1 місяць з моменту набрання рішення суду законної сили, перевести суму аліментів на утримання дитини, яка сплачена батьком та використана за нецільовим призначенням, шляхом перерахування суми аліментів, яка використана за нецільовим призначенням на утримання дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язання матері дитини використовувати аліменти, виключно за цільовим призначенням. У разі встановлення нецільового використання аліментів встановити заявнику порядок сплати аліментів на утримання малолітньої дитини шляхом внесення на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
В обгрунтуванні вимог позивач зазначав, що мати дитини переховується від нього, державних органів та переховує дитину.
Однак, не дивлячись на вказані обставини, батько належно сплачує аліменти. Поштові перекази (якими пересилались аліменти на дитину) отримувала її мати, проте у подальшому ці перекази отримував дід дитини по лінії матері.
Позивач звернувся до Органу опіки та піклування про здійснення перевірки цільового витрачання аліментів, проте отримав відмову.
Місцевий суд розглядаючи цю справу виходив з наступного .
Відповідно до ч.1 ст. 141 СК України батьки дитини мають рівні права та обов’язки щодо неї.
Нормами ч. 1 ст. 186 СК України встановлено, що за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів, ч. 2 цієї статті вказує, що у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Згідно ч.3 ст.19 СК України, звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.
Тобто, обов’язок перевіряти цільове використання коштів, сплачених як аліменти, покладений на орган опіки та піклування, проте правом на звернення до суду заявник може скористатися і без попереднього звернення до органів опіки та піклування, особисто зібравши необхідні докази, які підтверджують нецільове використання аліментних платежів.
Вбачається, що батьком сплачувались аліменти на утримання дитини, однак мати не реагувала на прохання позивача про з’ясування обставин відносно витрачання коштів сплачених як аліменти на утримання неповнолітньої доньки. Інші заходи щодо зобов’язання органу опіки та піклування як контролюючого органу провести контроль за цільовим використанням коштів також результатів не дали.
Надані відповідачем чеки на придбання одягу, взуття та продуктів харчування, не обґрунтовують використання коштів сплачених позивачем як аліменти на утримання дитини за термін на який посилається позивач у зв’язку із чим позов задоволено.
детальніше : Святошинський районий суд справа № 759/9476/17 від 06.02.2018